languageIcon
search
search
brightness_1 Використання зубочистки (сівак)

Сівак використовують  перед початком малого омовіння або перед ополіскування ротової порожнини, і це другий випадок,  коли бажано використовувати зубочистку, про перший ми згадували раніше. Отже, тому, хто хоче звершити омовіння, бажано використовувати сівак. У хадісі Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг) повідомляється, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якби я не боявся обтяжити членів своєї громади, то наказав би їм при кожному омовінні використовувати сівак (зубочистку)» (Ахмад, 9928; Ібн Хузейма у своєму збірнику, 1/73/140,  підтвердив його достовірність; Аль-Хакім, 1/245, а імам аль-Бухарі  привів це повідомлення як «Муаллак» у стверджувальній формі у розділі «Використання свіжого та сухого сівака для того, хто постує»).

Повідомляється, що Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) сказала: «Зазвичай ми (з вечора) готувала для Посланника Аллага (мир йому і благословення Аллага) зубочистку та воду для омовіння, а Аллаг пробуджував його від сну у будь яку годину ночі, і він використовував зубочистку, звершував омовіння і (ставав) на молитву…» (Муслім, 746).

 

brightness_1 Миття кожної частини тіла тричі

Перше обмивання є обов’язковим, а друге і третє є бажаним. Однак не слід обмивати частини тіла більше трьох разів!

І на це вказує:

Хадіс, який привів імам аль-Бухарі, нехай помилує його Аллаг, від Ібн Аббаса (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) звершував омовіння (омиваючи кожну частину тіла) по одному разу (аль-Бухарі, 157). Також імам аль-Бухарі приводить хадіс Абдуллага ібн Зейда (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) звершував омовіння (омиваючи кожну частину тіла) по два рази (аль-Бухарі, 158). І також в збірниках аль-Бухарі і Мусліма приводиться хадіс Усмана (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага)  звершував омовіння (омиваючи кожну частину тіла) по три рази (аль-Бухарі, 159). Тому краще вдаватися до різноманітності. Іноді омивати потрібну частину тіла один раз, іноді два рази, а іноді – три. А іноді звершувати омовіння, допускаючи в ньому різну кількість обмивань. Наприклад: мити обличчя три рази, руки – два рази, а ноги – один раз, як про це повідомляється у двох достовірних збірниках, в хадісі Абдуллага ібн Зейда (нехай буде задоволений ним Аллаг) в іншій версії (див. «Заад аль-Маад», 1/192). Однак в більшості випадків слід звершувати омовіння в його повноцінному вигляді, омиваючи частини тіла по три рази, це і є керівництвом Пророка (мир йому і благословення Аллага).

brightness_1 Після омовіння бажано проговорити мольбу, яку промовляв Пророк (мир йому і благословення Аллага)

Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг) переказує, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага)  сказав: «Хто б з вас не зробив омовіння повноцінно, а потім сказав: «Я засвідчую, що немає бога, окрім Аллага, у Якого немає співтоваришів. І я свідчу, що Мухаммад – раб Його і Посланник» (Ашгаду алля іляга ілля Ллагу вагда-гу ля шарікя ля-гу ва ашгаду анна Мухаммадан ‘Абду-гу ва расул-гу), – перед ним обов’язково відчиняться вісім воріт Рая, і увійде він до нього через які забажає» (Муслім, 234).

Або те, що наводиться в хадісі Абу Саїда (нехай буде задоволений ним Аллаг), в якому говориться: «Хто зробить омовіння, а після чого скаже: «Святий Ти, о Аллаг, і Тобі хвала! Я свідчу, що немає бога, який заслуговує на поклоніння, крім Тебе. Прошу Тебе про прощення і приношу Тобі своє каяття» (Субхана-кя, Аллагумма, ва бі-хамді-кя, ашгаду алля іляга ілля анта, астагфіру-кя ва атубу іляй-кя), – то ці слова будуть записані на білому аркуші і запечатані печаткою, яка не зітреться аж до Судного Дня!» (Ан-Насаї в «’Амаль аль-йаум ва-л-лейла», с.147; Аль-Хакім 1/752. Ібн Хаджар, нехай помилує його Аллаг, підтвердив достовірність його існада в «Натаідж аль-афкаар», 1/246, і пояснив, що навіть якщо цей хадіс не доходить до ступеня «Марфу» (хадіс, переказаний безпосередньо від Пророка), він є «Маукуф» (переказаний від сподвижника), однак, незважаючи на це, рівень його достовірності ніяк не послаблюється, оскільки хадіс розцінюється як такий, що передається від Пророка (хукм марфу), адже у подібних речах немає місця власним думкам (тобто вислів є таким, що міг звучати лише з вуст Пророка (мир йому і благословення Аллага).