Привітання (словами Ас-саляму алейкум) є сунною

На це твердження міститься безліч вказівок, серед яких: хадіс, що передається зі слів Абу Гурейри, в якому повідомляється, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Шість речей входять до обов’язків мусульман по відношенню один до одного». Тоді його запитали: «Так які ж вони?» На що він відповів: «Якщо ти зустрінеш (мусульманина), привітайся з ним; якщо він запросить тебе, відповідай на його (запрошення), якщо він попросить у тебе поради, дай йому пораду; якщо він чихне і віддасть хвалу Аллагу, побажай йому блага; якщо він захворіє, навідай його; а якщо він помре, проведи його (в останню дорогу)!» (Муслім, 2162).

Відповідь на вітання є обов’язковим, і на це вказують:

Слова Всевишнього Аллага: «І коли вас вітають, то відповідайте ще кращим привітанням або ж таким самим. Воістину, Аллаг рахує кожну річ!» («Ан-Ніса», 86 аят).

Основа наказу Аллага і Його Посланника свідчить про обов’язковість його виконання, за винятком випадків, коли інший доказ відводить дане веління від обов’язковості. Тобто будь-який наказ вважається обов’язковим приписом, доки не буде доведено протилежне. Відповідати на привітання є обов’язковим, і багато вчених переказували одностайну думку в цьому питанні, серед них: Ібн Абдуль-Барр, Ібн Хазм, а також Шейх Такіюддін (Ібн Таймійя), нехай помилує їх усіх Аллаг! (Див. «аль-Адаб аш-Шаріа», 1/356, вид. «Муассаса ар-Рісаля»).

Звертатися зі словами вітання та відповідати на нього найкраще словами: «Мир вам, милість Аллага і Його благословення» (ас-Саляму алейкум уа рахматуЛлагі уа баракятугу). Таке привітання – найкраще та найдосконаліше.

Ібн аль-Каййім, нехай помилує його Аллаг, сказав: «До настанов Пророка (мир йому і благословення Аллага) належить звернення зі словами привітання, закінчуючи його словами: «...і Його благословення» (див. «Заад аль-Маад», 2/417).

Поширювати вітання є сунною, більш того, ця сунна заохочується і містить великі переваги, на що вказує хадіс, переданий зі слів Абу Гурейри, в якому говориться, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Ви не ввійдете в Рай, доки не увіруєте, а не увіруєте ви до тих пір, поки не станете любити один одного. То чи не вказати мені вам на те, що приведе вас до взаємної любові, якщо ви будете робити це? Поширюйте вітання між собою!» (Муслім, 54).

Бажано повторювати привітання тричі, якщо в цьому є необхідність

Якщо раптом у людини виникли сумніви, що той, кого вона привітала, не почув її, то в такому випадку бажано повторити слова вітання вдруге, а якщо він знову не почув, тоді і втретє. Так само слід робити, якщо людина приєдналася до зборів, на яких зібралося багато людей, адже, можливо, її почують тільки ті, хто знаходився поруч зі входом, тому необхідно повторити слова вітання тричі, аби тим самим охопити всіх, хто присутній на зборах.

На це вказує хадіс, переданий зі слів Анаса (нехай буде задоволений ним Аллаг), в якому говориться: «Коли Пророк (мир йому і благословення Аллага) говорив що-небудь (людям), він зазвичай повторював сказане тричі, щоб його (правильно) розуміли, а коли приходив до когось, то вітав (господарів оселі теж) три рази» (аль-Бухарі, 95).

З цього хадіса випливає, що за необхідності, згідно із сунною, бажано повторювати слова вітання три рази, а у випадках, якщо до тебе звертається людина, а ти її не розумієш, бажано повторити їй сказане, і якщо знову буде незрозуміло, то слід повторити втретє.

Згідно із сунною, бажано вітати як тих, кого знаєш, так і тих, кого не знаєш

Повідомляється, що Абдуллаг бін Амр (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «Один чоловік запитав Пророка (мир йому і благословення Аллага): “Який прояв Ісламу є найкращим?” Він відповів: “(Краще полягає в тому, щоб) ти годував (людей) і вітав тих, кого знаєш і кого не знаєш”» (аль-Бухарі, 12; Муслім, 39).

Сунна про того, хто першим має привітатися

Передають зі слів Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Вершник (повинен першим) вітати пішого; той, хто йде, вітає того, хто сидить;  а менша (за кількістю група людей) – більшу» (аль-Бухарі, 6233; Муслім, 2160). В іншій версії (цього хадіса, яку наводить тільки) імам Бухарі, йдеться: «Молодший (повинен першим) привітати старшого; той, хто йде, вітає першим того. Хто сидить; а менша (за кількістю група людей) – більшу» (аль-Бухарі, 6234).

Основа полягає в тому, що молодший вітає старшого, однак якщо старший першим привітає молодшого або ж піший привітає вершника, то в цьому не буде нічого поганого чи небажаного, хоча це і не відповідає найкращому порядку справ.

Бажано привітатися з дітьми

На це вказує хадіс, переказаний зі слів Анаса бін Маліка, в якому говориться, що (одного разу) він був з Пророком (мир йому і благословення Аллага), який, проходячи повз (присутніх на вулиці) дітей, привітав їх (аль-Бухарі, 6247; Муслім, 2168).

Звертаючись з вітанням до дітей, віруючий привчає їх до цього звичаю і плекає любов до цієї сунни в їх душах. Також вітання до дітей є проявом скромності.

Згідно із сунною, при вході в оселю слід вимовити слова-вітання

Привітання при вході в оселю також належить до загального наказу поширювати вітання, це слід робити після використання зубочистки (сівак), адже використовувати сівак при вході в оселю також є сунною. І це четвертий випадок, коли особливо бажано використовувати сівак. На це вказує хадіс Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг), який приводиться у Мусліма, в якому вона розповідала: «Коли Пророк (мир йому і благословення Аллага) заходив додому, то першим ділом чистив зуби (використовуючи сівак)» (Муслім, 253). І якщо перед входом в оселю людина почистила зуби, то при вході вона вже звертається з привітанням до домочадців. А що стосується вітання, то деякі вчені сказали, що, згідно із сунною, вимовляти слова вітання слід при вході в будь-яку оселю без винятку, чи це твоя оселя чи якась інша, незалежно від того є в ній люди чи ні. На що вказують слова Всевишнього Аллага: «Тож коли заходите в будинки, то вітайте одне одного вітанням від Аллага, благословенним, добрим! Так Аллаг пояснює вам Свої знамення — можливо, ви зрозумієте!» («Ан-Нур», 61 аят).

Ібн Хаджар, нехай помилує його Аллаг, сказав: «До загального змісту поширювати вітання відноситься і вітання самого себе для того, хто зайде в будь-яке місце (будинок), в якому нікого немає, на що вказують слова Всевишнього Аллага: «Тож коли заходите в будинки, то вітайте одне одного вітанням від Аллага»» (див. «Фатх уль-Барі», хадіс (6235), глава: «Поширення вітання»).

З вищесказаного випливає, що при вході в будинок бажано дотримуватись трьох дій:

Перше: Згадування імені Всевишнього Аллага, особливо у нічну годину.

На це вказує хадіс, переданий зі слів Джабіра бін Абдуллага (нехай буде задоволений ним Аллаг), який чув, як Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Коли людина входить в свій будинок і згадує Всевишнього Аллага при вході та під час їжі, шайтан каже своїм поплічникам: «Не буде для вас (тут) ні притулку, ні вечері!» Якщо ж (людина) увійшла (в будинок),  не згадавши Всевишнього Аллага при вході, шайтан каже: «Ви отримали притулок». А якщо вона не згадує Всевишнього Аллага і під час їжі, (шайтан) говорить: “Ви отримали і притулок, і вечерю”». (Муслім, 2018).

Друге: Використання сівака. На що вказує хадіс Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг), який ми згадали вище та навели його джерела.

Третє: Вітання домочадців.

Згідно із сунною, якщо людина зайшла в місце, де є ті, хто відпочивають то бажано привітатися тихо, аби їх не розбудити

Так робив Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага), як про це повідомляється в хадісі Мікдада ібн аль-Асвада (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: «Зазвичай ми залишали Пророку (мир йому і благословення Аллага) його частку молока, а він приходив вночі і вимовляв слова вітання так, що це не будило того, хто спить, однак було чутно тому, хто не спав» (Муслім, 2055).

Сунною є передавати вітання

А що стосується вітання, яке просять передати кому-небудь зі словами: «Передай від мене салям тому-то», – то, згідно із сунною, ти маєш передати його цій людині.

На це вказує хадіс, переказаний зі слів Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг), в якому говориться, що (одного разу) Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав їй: «Ось Джибріл вітає тебе», – (на що) вона сказала: «І йому мир і милість Аллага» (аль-Бухарі, 3217; Муслім, 2447).

У хадісі міститься вказівка ​​на те, що слід передавати вітання подібно до того, як Пророк (мир йому і благословення Аллага) передав вітання Джібріля, мир йому, Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг). Також з цього хадіса ми розуміємо, що переказувати через кого-небудь теж є сунною.

Вітатися з людьми, приходячи на зібрання та покидаючи його, є сунною

Про це йдеться в хадісі Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), який повідомив, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Коли хто-небудь з вас з’явиться на збори, нехай привітає присутніх, і коли він захоче піти, нехай (теж) вітає їх, бо друге не менш обов’язкове, ніж перше» (Ахмад, 9664; Абу Дауд, 5208; ат-Тірмізі, 2706; шейх аль-Альбані назвав хадіс достовірним в «Сахих аль-джамі», 1/132).

При зустрічі бажано обмінятися рукостисканням

Саме так вчиняли сподвижники (нехай буде задоволений ними Аллаг), на що вказує хадіс, в якому повідомляється, що Катада (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «(Якось) я запитав Анаса (нехай буде задоволений ним Аллаг): «Чи тиснули один одному руки сподвижники Посланника Аллага (мир йому і благословення Аллага)?» - і він сказав: “Так”» (аль-Бухарі, 6263).

При зустрічі бажано посміхатися і зберігати привітний вираз обличчя

На це вказує хадіс, переказаний зі слів Абу Зарра (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: «(Одного разу) Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав мені: «В жодному разі не нехтуй нічим зі схвалюваного (шаріатом), навіть тим, що слід тобі зустрічати брата свого з привітним обличчям» (Муслім, 2626). А Тірмізі повідомляє зі слів Абу Зарра (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Твоя посмішка в обличчя братові твоєму є милостинею (садака)» (ат-Тірмізі, 1956; шейх аль-Альбані назвав хадіс достовірним в «ас-Сахих» (572)).

Бажано говорити добрі слова і це вважатиметься милостинею (садака)

Незалежно від того, кажеш ти це добре слово при зустрічі, на зборах чи в будь-якому іншому випадку. Говорити добре слово є сунною, і це – милостиня (садака).

На це вказує хадіс Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), в якому говориться, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Добре слово – це садака» (аль-Бухарі, 2989; Муслім, 1009).

Часто з уст людей можна почути хороші слова, і якщо б вони мали намір отримати за них винагороду (як за добру справу), то отримали б за це численну нагороду, і отримали б із цих подаянь блага удосталь, адже добре слово – це милостиня (садака).

Наш шейх Ібн Усеймін, нехай помилує його Аллаг, сказав: «Добре слово – це коли ти кажеш людині: «Як ти? Як твої справи? Як твої брати?

Як твоя сім’я?» – і тому подібне. Всі ці слова належать до категорії добрих слів, і кожне таке благе слово записується у Всевишнього як садака, і нагорода за неї – в Аллага» (див. «Шарх Ріяду Ас-саліхін», 2/996, розділ: «Про те, що при зустрічі бажано говорити добрі речі і зберігати веселий та привітний вирах обличчя»).

Бажано згадувати Всевишнього Аллага під час зібрань

Хадісів, що вказують на переваги зібрань, де згадують Аллага, і переказів, в яких міститься заохочення до цього, безліч. Серед них – хадіс Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), в якому говориться, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, у Аллага є ангели, які обходять дороги в пошуках зайнятих згадуванням, а коли вони знаходять людей, які поминають Аллага, то звертаються один до одного (зі словами): «Ідіть до того, що шукаєте». І вони оточують (таких людей) своїми крилами (заповнюючи собою весь простір) до найнижчого неба... » (Частина довгого хадісу, що приводиться у імама Бухарі (6408) та імама Мусліма (2689)).

Тому, хто збирається покинути збори, бажано вимовити слова-благання спокути (за збори)

У хадісі Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг) йдеться, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якщо людина, яка збирається покинути збори, де багато шуму, скаже перед виходом: «Слава Тобі, о Аллаг, і хвала Тобі, свідчу, що немає Бога, крім Тебе, прошу Тебе про прощення і приношу Тобі своє покаяння!» (Субхана-кя-Ллагумма, ва бі-хамді- кя, ашгаду алля іляга ілля Анта, астагфіру-кя ва атубу іляй-кя) – то їй неодмінно проститься те, що відбувалося на зборах, де вона була присутньою» (ат-Тірмізі, 3433; достовірність хадіса підтвердив шейх аль-Альбані в «Сахих аль-джамі», 2/1065).