Звершення нічної молитви в найбільш відповідний для неї час

І якщо запитають: який час є кращим та найбільш підхожим для звершення нічної молитви?

Відповідь: відомо, що час молитви-вітр настає після нічної молитви і триває до появи ранкової зорі. Молитва-вітр звершується між нічною і ранковою молитвою.

На це вказує:

Хадіс Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг): «Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) звершував у проміжку між нічною і ранковою молитвою одинадцять ракаатів, вимовляючи таслім після кожних двох, і закінчував її одним ракаатом вітра» (аль-Бухарі, 2031; Муслім, 736).

А що стосується найкращого часу для звершення нічної молитви, то це третя частина ночі після півночі.

Тобто людина повинна розділити ніч на декілька частин (6 частин) і прокидатися для звершення молитви після другої половини ночі (тобто вона вистоює молитву в четверту або п’яту частину ночі, а шосту її частину спить).

На це вказує хадіс, який передав Абдуллаг бін Амр (нехай буде задоволений ним Аллаг), де повідомляється, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Улюбленим постом для Аллага є пост Дауда, а улюбленою молитвою для Аллага є молитва Дауда, який половину ночі спав, третину її молився, (після чого) спав шосту частину ночі, а постив він через день» (аль-Бухарі, 3420; Муслім, 1159).

Якщо людина хоче втілити цю сунну на практиці, то як їй правильно розділити ніч?

Вона починає рахувати час від заходу сонця до появи світанку, потім ділить його на шість частин. Перші три частини – це перша половина ночі, коли вона спить; потім людина прокидається для звершення молитви в четверту і п’яту частини ночі, а в останню, шосту частину, вона спить. Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) сказала: «Зоря заставала його (маючи на увазі Пророка (мир йому і благословення Аллага)) у мене не інакше як сплячим» (аль-Бухарі, 1133; Муслім, 742).

Вчиняючи так, мусульманин застає найкращий період часу для нічної молитви, як це повідомлялось в попередньому хадісі Абдуллага бін Амра.

Основа сказаного полягає в тому, що періоди часу для звершення нічної молитви за ступенем переваги діляться на три частини:

Перший ступінь: спати в першу половину ночі, потім молитися її третину, після чого спати її шосту частину, як згадувалось раніше.

На це вказує хадіс Абдуллага бін Амра аль-Аса (нехай буде задоволений ним Аллаг), який ми згадали вище.

Другий ступінь: вставати для звершення молитви в останню третину ночі.

На це вказує:

Хадіс Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), в якому повідомляється, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «З настанням останньої третини кожної ночі Всеблагий і Всевишній Господь наш сходить до найближчого неба, говорячи: «Хто хоче звернутися до Мене з благаннями, щоб Я відповів йому? Хто буде просити Мене (про що-небудь), щоб Я дав йому (це)? Хто буде молити Мене про прощення, щоб Я простив його?»» (аль-Бухарі, 1145; Муслім, 758). А також хадіс Джабіра (нехай буде задоволений ним Аллаг), який ми згадаємо пізніше.

Якщо ж людина побоюється, що не прокинеться в останню частину ночі, вона може помолитися на початку ночі або в будь-яку з її частин, як буде зручно, і це третій ступінь.

Третій ступінь: вставати на молитву на початку ночі або в будь-яку з її частин, як людині буде зручно.

На це вказує:

Хадіс Джабіра (нехай буде задоволений ним Аллаг), який передає, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага)  сказав: «Нехай той, хто побоюється, що не зможе прокинутися наприкінці ночі, зробить молитву-вітр на її початку, а хто бажає зробити молитву-вітр наприкінці ночі, нехай так і зробить, бо, воістину, молитва наприкінці ночі має свідків, і так буде краще» (Муслім, 755).

А також завіт Пророка (мир йому і благословення Аллага) Абу Зарру підтверджує це (Ан-Насаї в «ас-Сунан аль-кубра», 2712; шейх Альбані підтвердив його достовірність в «ас-Сахіх», 2166). А також настанова Пророка, адресована Абу Дарду (Ахмад, 27481; Абу Дауд, 1433; шейх Альбані підтвердив його достовірність в «Сахіх Абу Дауд», 5/177). І завіт Абу Гурейрі (нехай буде задоволений ним Аллаг) (Муслім, 737). Кожен з них говорив: «Мій найдорожчий друг (Пророк) заповів мені три речі ...», - серед яких він згадав: «...звершувати молитву-вітр перед сном».

Молитва з одинадцяти ракаатів є сунною

Така кількість ракаатів є найкращою, і це підтверджується хадісом Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг), яка сказала: «Ні під час Рамадану, ні в інші місяці Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) не звершував (ночами) молитов більш, ніж на одинадцять ракаатів» (аль-Бухарі, 1147; Муслім, 738).

Також повідомляється, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) звершував молитву з тринадцяти ракаатів. Цей хадіс приводить Муслім у своєму достовірному збірнику від Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг).

Це стосується різних видів опису молитви-вітр. Найчастіше Пророк (мир йому і благословення Аллага) звершував її на одинадцять ракаатів, а іноді – на тринадцять. Таким чином, можна об’єднати хадіси з даної теми.

Починати нічну молитву з двох легких ракаатів є сунною

Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) сказала: «Приступаючи до нічної додаткової молитви, Посланник Аллага починав з двох легких ракаатів» (Муслім, 767).

Починати нічну молитву зі вступного благання є сунною, серед яких

А) Те, що повідомляється у достовірному збірнику імама Мусліма в хадісі Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг), яка сказала: «Коли Пророк (мир йому і благословення Аллага) молився вночі, він відкривав свою молитву благанням: «О Аллаг, Господь Джібріля, Микаіля та Ісрафіля. Творець небес і землі! Той, Хто знає таємне та явне! Ти розсудиш рабів Своїх в тому, в чому вони сперечались між собою. Вкажи мені з дозволу Свого на правильний шлях до Істини, відносно якого виникли розбіжності! Воістину, Ти ведеш прямим шляхом кого побажаєш!» (Аллагумма, Рабба Джібраіля ва Мікаіля ва Ісрафіля, Фатіра-с-самаваті ва-ль-арді, ‘Аліма-ль-гайба ва-ш-шага-даті, Анта тахкуму байна ‘ібаді-кя фі-ма кяну фі-гі йахталіфуна. Ігді-ні лі-ма-хтуліфа фі-гі мін аль-хакки бі-зні-кя, інна-кя тахді ман таша’у іля сиратін мустакимін) (Муслім, 770).

Б) Те, що повідомляється у двох достовірних збірниках імамів аль-Бухарі і Мусліма, в хадісі Ібн Аббаса (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: «Коли Пророк (мир йому і благословення Аллага) звершував нічну молитву, він говорив: «О Аллаг, хвала Тобі, Ти – Світло небес і землі! Хвала тобі! Ти – Хранитель небес і землі! Хвала Тобі! Ти – Господь небес, землі і тих, хто там мешкає. Ти – Істина, і Твоя обіцянка – істина, і Слово Твоє – істина, і зустріч з Тобою – істина, і Рай – істина, і Вогонь – істина, і Пророки – істина, і Час цей (тобто День Воскресіння) – істина. О Аллаг, Тобі я підкорився, в Тебе увірував, на Тебе покладаю сподівання, перед Тобою розкаявся, завдяки Тобі вів суперечки і до Тебе за судом звернувся, тож прости мені те, що я зробив колись і що залишив на потім, що зробив таємно і що зробив відкрито. Ти мій Бог. Немає Бога, крім Тебе!»» (Аллагумма, ля-кя-ль-хамду, Анта нуру-с-самаваті ва-ль-арді ва ман фі-гінна, ва ля-кя-ль-хамду, Анта каййіму-с-самаваті ва-ль-арді ва ман фі-гінна, (ва ля-кя-ль-хамду, Анта Раббу-с-самаваті ва-ль-арді ва ман фі-гінна), (ва ля-кя-ль-хамду, ля-кя мульку-с-самаваті ва-ль-арді ва ман фі-гінна), (ва ля-кя-ль-хамду, Анта Маліку-с-самаваті ва-ль-арді), (ва ля-кя ль-хамду), (Анта-ль-Хакку, ва ва’ду-кя-ль-хакку, ва каулю-ка-ль-хакку, ва ли-кау-кя-ль-хакку, ва-ль-джан-нату хаккун, ва-н-нару хаккун, ва-нна-бійуна хаккун, ва Мухаммадун, салля-ллагу ‘аляй-гі ва салляма, хаккун, ва-с-са’ату хаккун), (Аллагумма, ля-кя аслямту, ва’аляй-кя таваккяльту, ва бі-кя аманту, ва іляй-кя анабту, ва бі-кя хасамту ва іляй-кя хакямту, фа-гфір лі ма каддамту, ва ма аххарту, ва ма асрарту ва ма а’лянту), (Анта-ль-Мукаддіму ва Анта-ль-Муаххи-ру, ля іляга ілля Анта), (Анта ілягі, ля іляга илля Анта)) (аль-Бухарі, 7499; Муслім, 768).

Тривале вистоювання молитви та довгі поясні й земні поклони є сунною

Тривале вистоювання молитви та довгі поясні й земні поклони є сунною. Тривалість усіх складових частин молитви повинна бути схожою. 

Молільник читає Коран так, як про це повідомляється в сунні

А) Читає Коран не поспішаючи і чітко вимовляючи кожну літеру.

Б) Читає Коран повільно, відокремлюючи один аят від іншого (тобто зупиняючись перед початком кожного аята, тим самим не з’єднуючи його з наступним).

В) Доходячи до аята, в якому міститься веління прославляти Аллага, – прославляти Його; доходячи до аята, в якому міститься веління звертатися до Аллага з благаннями, – звертатися до Нього з благанням, а доходячи до згадки про необхідність звертатися до Аллага з проханням про захист – просити Його про захист.

На згадане вище вказує:

Хадіс Хузейфи (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: «В одну з ночей я молився разом з Пророком (мир йому і благословення Аллага). Коли він почав читати суру «аль-Бакара», я подумав: «Він зробить поясний уклін після ста (аятів),  – однак він продовжував (читати). Тоді я подумав: «Він прочитає її повністю», – а він все продовжував читати. Тоді я сказав собі: «Він зробить поясний уклін, закінчивши її», – однак після цього він почав читати суру «ан-Ніса», і прочитав її повністю, а потім приступив до читання сури «Алі Імран» і прочитав її, чітко вимовляючи кожну букву. І коли він доходив до аята, в якому міститься веління прославляти Аллаха, то прославляв Його, коли доходив до аята, в якому міститься веління звертатися до Аллаха з благаннями, звертався до Нього з благанням, а коли доходив до згадки про необхідність звертатися до Аллага з проханням про захист, то робив це, а потім він схилився в поясному поклоні і почав говорити: «Слава моєму Великому Господу!» – і уклін його тривав приблизно стільки ж часу, скільки він провів стоячи. Потім він сказав: «Нехай почує Аллаг того, хто підніс Йому хвалу. Господь наш, хвала тобі!» – випростався і залишався в такому положенні майже так само довго, скільки тривав його поясний уклін. А потім він зробив земний уклін зі словами: «Слава моєму Величному Господу!» – і уклін його тривав майже стільки ж часу, скільки він провів стоячи!» (Муслім, 772).

І те, що згадав імам Ахмад, нехай помилує його Аллаг, в «Муснаді», в хадісі Умм Салями (нехай буде задоволений нею Аллаг), в якому говориться, що її запитали про те, яким було читання Посланника Аллага (мир йому і благословення Аллага), на що вона відповіла: «Він читав (Коран) неквапливо, відокремлюючи один аят від іншого: «Бісміллягі-р-Рахмані-р-Рахім», після чого зупинявся. «Альхамду лі-Ллягі Раббіль-‘алямін», – і знову зупинявся. Потім: «Ар-Рахмані-р-Рахім», – і знову зупинявся. Потім: «Малікі яумід-дін ...» (Ахмад, 26583). Ад-Даракутні (118) сказав: «Існад хадісу достовірний, і всі його передавачі заслуговують довіри. Також його достовірність підтвердив ан-Нававі в «аль-Маджму» (3/333).

Сунною є проголошення слів тасліма (Ас-саляму алєйкум уа рахматуЛлаг) після кожних двох ракаатів

Ібн Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг) повідомив, що якийсь чоловік запитав Посланника Аллага про нічну додаткову молитву, і Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) відповів йому: «Нічна молитва звершується по два по два. А якщо ти почнеш остерігатися, що скоро настане ранок, то закінчи її одним» (аль-Бухарі, 990; Муслім, 749).

Під словами «по два по два», мається на увазі по два ракаати, розділяючи кожну пару таслімом (словами: ас-саляму алейкум уа рахматуЛлаг). І ця молитва не звершується по чотири ракати за один раз.

Сунною є читання окремих сур в останніх трьох ракаатах

 У першому ракааті читається: тільки «Прославляй ім’я Господа твого Всевишнього!» (Сура «аль-А’ля»), у другому: «Скажи: «О ви, невіруючі!..»» (сура «аль-Кафірун»), а в третьому ракааті: «Скажи: «Він – Аллаг – Єдиний...»» (сура «аль-Іхляс»).

На це вказує:

Хадіс Убайя бін Кааба (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: «Коли Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) звершував молитву-вітр, він читав (сури, що починаються зі слів) «Прославляй ім’я Господа твого Всевишнього!» (Сура «аль-А’ля») у першому ракааті; «Скажи: «О ви, невіруючі!..»» (сура «аль-Кафірун») у другому ракааті і «Скажи: «Він – Аллаг – Єдиний»» (сура «аль-Іхляс») в третьому ракааті» (Абу Дауд, 1423; ан-Насаї, 1733; Ібн Маджа, 1171; достовірність хадіса підтвердив Ан-Нававі в «аль-Хуляса», 1/556, а також шейх аль-Альбані в «Сахіх ан-Насаї», 1/273).

Сунною є звернення до Всевишнього Аллага з благанням під час молитви-вітр (кунут)

Під благанням «кунут» мається на увазі благання, яке промовляють в третьому ракааті, коли читають суру «аль-Іхлас».

Благання «кунут» в молитві-вітр належить до сунни, котру Пророк (мир йому і благословення Аллага) іноді виконував, а іноді – ні, як повідомляли деякі з його сподвижників. І цю думку обрав шейх-уль-іслам Ібн Таймійя, нехай помилує його Аллаг. Благання «кунут» частіше потрібно залишати, аніж промовляти його.

Питання, яке розглядається: чи потрібно піднімати руки при читанні благання «кунут»?

Правильною є думка про те, що молільник піднімає руки під час читання цього дуа, таким є переконання більшості вчених, нехай помилує їх Аллаг. Як це переказується від Умара (нехай буде задоволений ним Аллаг) в повідомленні, яке привів аль-Байхаки, і він сам назвав його достовірним.

Аль-Байхаки, нехай помилує його Аллаг, сказав: «Деякі зі сподвижників (нехай буде задоволений ними Аллаг) піднімали руки під час мольби «кунут»» (Див. «ас-Сунан аль-Кубра», 2/211).

Питання, яке розглядається: з чого слід починати благання «кунут» під час звершення молитви-вітр?

Більш правильною є думка про те, що його слід починати з прославляння та піднесення хвали Всевишньому Аллагу, потім слід зробити благання за благословення Пророка, а потім вже звернутися до Аллага з благаннями, бо це наблизить людину до відповіді на благання.

На це вказує:

Хадіс Фудаля ібн Убейда (нехай буде задоволений ним Аллаг), який розповів, що одного разу Пророк (мир йому і благословення Аллага) почув, як один чоловік під час своєї молитви звернувся до Аллага з благаннями, не віддавши Аллагу хвалу і не звернувшись до Нього з благаннями за благословення Пророка (мир йому і благословення Аллага). Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Цей (чоловік) поспішив!» – після чого він  покликав його до себе і сказав йому: «Коли хто-небудь з вас (побажає) звернутися до Аллага з благанням, нехай почне з того, що віддасть хвалу своєму преславному Господу і прославить Його, потім нехай кличе благословення на Пророка, а вже потім просить чого забажає» (Ат-Тірмізі, 3477, хороший достовірний хадіс).

Ібн аль-Каййім, нехай помилує його Аллаг, сказав: «Звертаючись до Аллага з благаннями, бажано починати з прославляння і звеличення Всевишнього Аллага і тільки після цього звертатися до Нього з мольбою. Про це згадується в хадісі Фудаля бін Убайда» (Див. «Аль-Вабіль ас-Саййіб», с. 110).

Питання, яке розглядається: чи слід протирати обличчя долонями після благання «кунут»?

Знову-таки, правильною є думка, що небажано протирати обличчя після благання через відсутність достовірних доказів, які б про це свідчили.

Імама Маліка, нехай помилує його Аллаг, запитали про людину, яка протирає обличчя після благання. Однак він не схвалив це і сказав: «Про це нічого невідомо!». (Див. аль-Марвазі, «Кітаб аль-вітр», с. 236).

Шейх-уль-іслам Ібн Таймія, нехай помилує його Аллаг, сказав: «Що стосується протирання обличчя після благання, то немає на це жодної вказівки, крім одного чи двох хадісів, котрі в якості аргументу є неприйнятними» («аль-Фатава», 22/519).

Благання в останню третину ночі

До встановлених сунн, які звершуються наприкінці ночі, належить мольба. І це – найсприятливіший для неї час. Якщо людина зверталася до Аллага з благанням «кунут» в молитві-вітр, то цього вже достатньо. А якщо ж вона не зробила цього, то їй бажано звернутись з благанням до Аллага у цей час, оскільки в Сунні є підтвердження того, що Аллаг відповідає на таку мольбу. Адже саме в цей час Всевишній Аллаг сходить на найближче небо, як личить Його Величі. У двох достовірних збірниках імамів аль-Бухарі і Мусліма згадується хадіс Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), в якому повідомляється, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «З настанням останньої третини кожної ночі Всеблагий і Всевишній Господь наш сходить до найближчого неба, кажучи: «Хто звернеться до мене з благаннями, щоб Я відповів йому? Хто буде просити Мене (про що-небудь), аби Я дав йому (це)? Хто молитиме Мене про прощення, щоб Я простив його?»» (аль-Бухарі, 1145; Муслім, 758).

Після завершення молитви-вітр слід тричі вимовити слова:

 Після завершення молитви-вітр слід тричі вимовити слова: «Преславний  Пречистий Цар» (Субханаль-Малікіль-Куддус). А на третій раз слід сказати це трохи голосніше.

На це вказує:

Хадіс Убайя бін Кааба (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: «Коли Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) звершував молитву-вітр, він читав «Прославляй ім’я Господа твого Всевишнього!» (сура «аль-А’ля »), «Скажи: «О ви, невіруючі!..»» (сура «аль-Кафірун»), і «Скажи: «Він – Аллаг – Єдиний»» (сура «аль-Іхляс»), а коли закінчував молитву, то тричі промовляв: «Преславний Пречистий Цар» (Субханаль-Малікіль-Куддус) (ан-Насаї, 1702; достовірність хадіса підтвердив ан-Нававі і аль-Альбани, як згадувалось раніше). А в хадісі Абдур-Рахмана бін Абза (нехай буде задоволений ним Аллаг) йдеться, що Пророк, вимовляючи «Преславний Пречистий Цар» (Субханаль-Малікіль-Куддус) втретє, сказав їх (трохи) голосніше. (Ахмад, 15354; ан-Насаї, 1734; достовірність підтвердив аль-Альбані в «Тахкик’ Мішкат аль-масабіх», 1/398).

Будити членів родини для звершення нічної молитви є сунною

Чоловікові бажано будити своїх домочадців для звершення нічної молитви. Так само і жінці, якщо вона прокинулася раніше за всіх, бажано розбудити свого чоловіка і домочадців. Адже це є взаємодопомогою у добрих справах.

На це вказує:

Хадіс Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг), яка сказала: «Протягом усіх нічних (додаткових) молитов, які звершував Пророк, я лежала поперек між ним і киблою. Коли ж він хотів зробити молитву-вітр, то будив мене, і я теж її звершувала» (аль-Бухарі, 512; Муслім, 512).

Повідомляється від Умм Салями (нехай буде задоволений нею Аллаг), яка сказала: «Одного разу вночі Пророк (мир йому і благословення Аллага) прокинувся, сповнений страху, і сказав: «Пречистий Аллах! Які ж скарбниці послав Аллах? Які ж спокуси послав Аллах? Хто розбудить господинь кімнат (інших дружин) для того, щоб вони вистоювали молитву? Господь, скільки ж жінок, одягнених в цьому світі, будуть оголеними в Судний День!» (аль-Бухарі, 6218).

Сунною є те, щоб той, хто звершує нічну молитву, обирав для себе те, що легше для нього,...

 Сунною є те, щоб той, хто звершує нічну молитву, обирав для себе те, що легше для нього, аби його нічого не обтяжувало і не впливало на його смирення в молитві.

Якщо людина фізично слабка, їй дозволяється виконати молитву у положенні сидячи.

Про це йдеться в хадісі Анаса (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: «Одного разу Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) зайшов в мечеть і, побачивши натягнуту між двома стовпами мотузку, запитав: «Що це за мотузка?» (Люди) сказали: «Це мотузка Зейнаб, яка тримається за неї, коли втомлюється (від молитов)». Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Відв’яжіть її! Нехай кожен з вас молиться, поки буде бадьорим, а коли втомиться – нехай сяде!» (аль-Бухарі, 1150; Муслім, 784).

А якщо нею опановує сонливість, то нехай відпочине, щоб звершити молитву в бадьорому стані.

У хадісі Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг) йдеться, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якщо когось з вас під час молитви долає дрімота – нехай поспить, поки не зійде сонливість. Адже, воістину, якщо хто-небудь з вас буде молитися в стані сонливості, може статися так, що, бажаючи попросити прощення у Аллага, він почне проклинати самого себе!» (аль-Бухарі, 212; Муслім, 786).

Якщо, читаючи Коран вночі, молільника долає сонливість і подібне цьому, нехай поспить для того, аби збадьоритися – це є сунною.

Про це йдеться в хадісі Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав, що Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Якщо хтось з вас перестане розуміти сенс прочитаного з Корану під час звершення нічної додаткової молитви настільки, що вже не буде усвідомлювати , що говорить, то нехай йде спати!» (Муслім, 787).

Той, хто пропустив молитву-вітр, може надолужити її вдень парною кількістю ракаатів – це є сунною

Якщо звичаєм людини було звершувати молитву-вітр у три ракаата, але вона проспала її або ж хворіла і не змогла звершити її, то в такому випадку вона надолужує її вдень ​​чотирма ракаатами. А якщо ж людина зазвичай звершувала молитву-вітр у п’ять ракаатів, то їй слід надолужити її вдень, звершуючи шість ракаатів. І аналогічно цьому слід чинити з іншою кількістю ракаатів. Так робив Посланник Аллага (мир йому і благословення Аллага). Переказують від Аїші, що якщо Пророк (мир йому і благословення Аллага)  ненавмисно пропускав нічну додаткову молитву через хворобу або сон (чи з іншої причини), то вдень він звершував ​​дванадцять ракаатів» (Муслім, 746). Відомо, що звичаєм Пророка (мир йому і благословення Аллага) було звершувати молітву-вітр на одинадцять ракаатів.